Запобігання проявам корупції

Версія для друкуВерсія для друку

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в процесі здійснення службових повноважень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»

Ситуації, виникнення яких спричиняють конфлікти інтересів, уже давно є об’єктом конкретної політики, законодавства, а також практики управління, спрямованої на збереження доброчесності та об’єктивності механізму прийняття рішень, що його використовують уряд та інші державні установи.

Вчиненню правопорушень на державній службі завжди передує існування конфлікту інтересів – суперечності між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Конфлікти як різновид соціальних процесів і взаємодії виникають і проявляються в різних сферах людської діяльності, у тому числі в галузі державного управління, оскільки в процесі проходження державної служби службовець стикається з різноманітними конфліктними ситуаціями. На відміну від конфліктів економічного і політичного змісту, конфлікти в системі державної служби мають регулюватися не лише цивільним законодавством, але й соціальними нормами, правилами, традиціями, що визначаються державною службою як особливого роду соціальним інститутом.

Державний чиновник частіше за інших громадян в змозі опинитися в ситуації, де конфлікт інтересів є реальним і значимим, в результаті чого може постраждати неупередженість думок і з’являється спокуса або мотив забезпечити власні, а не державні інтереси.

Громадяни очікують чесного, справедливого і неупередженого виконання посадовими особами державних органів своїх функціональних обов’язків. Суспільство дедалі частіше висловлює сподівання, що уряд створюватиме такі умови, за яких приватні інтереси, ділові та інші зв’язки державних посадових осіб, не зможуть компрометувати механізм прийняття державних рішень або підривати авторитет системи державного управління.

Державні службовці повинні ігнорувати або обмежувати вплив приватних інтересів, які потенційно спроможні скомпрометувати офіційні рішення, прийняті за їх участю. Коли це неможливо, держслужбовець має утримуватися від прийняття або виконання офіційних рішень, які можуть бути скомпрометовані її інтересами як приватної особи або належністю до інших організацій.

Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII визначено поняття потенційного та реального конфлікту інтересів.

потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

 

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Державні посадові особи в усіх випадках повинні діяти таким чином, аби слугувати прикладом доброчесності для інших державних посадових осіб і громадськості.

Державні посадові особи і державні органи повинні демонструвати своє прагнення до дотримання ідеалів доброчесності і професіоналізму через застосування існуючої політики врегулювання конфлікту інтересів і діючих

Вжиття цих заходів має забезпечити доброчесність державної служби та запобігти прийняттю рішень в умовах існування конфлікту між особистими інтересами та інтересами служби.

 

Поради щодо правил поведінки державних службовців, формування та неухильне дотримання яких сприяє запобіганню проявам корупції

 

Одразу відхиляйте спроби корупційного впливу і невідкладно інформуйте відповідальну особу та Вашого керівника;

При зовнішніх контактах, наприклад при виконанні контрольної діяльності, Ви маєте з самого початку встановити чіткі стосунки і відхиляти будь-які спроби корупції. Не повинно виникати враження, що Ви прийматимете «незначні подарунки». Не соромтеся відмовитися від подарунку або відіслати його назад. Попросіть з розумінням поставитися до діючих відносно Вас правил;

Якщо Ви працюєте в галузі управління, пов’язаній з наданням державних замовлень, Ви маєте бути особливо чутливі до намагань сторонніх вплинути на Ваші рішення. В цих галузях зустрічається найбільше випадків корупції;

Якщо сторонні попросили Вас про сумнівну послугу, одразу ж поінформуйте про це Вашого керівника та відповідального за боротьбу з корупцією. Це допомагає, по-перше, самому уникнути підозри в корупції, а по-друге, вжити правових заходів проти відповідної особи. Якщо Ви самі відмовитесь від сумнівної пропозиції, але не повідомите про це, то Ваш опонент спробує звернутися до Вашого колеги. Захистіть також і Ваших колег від намагань сторонніх осіб корумпувати їх. Всі працівники (керівники та співробітники) мають працювати в одному напрямку;

Якщо Вам здається, що хтось хоче попросити Вас про незаконну послугу, візьміть з собою колегу як свідка;

Інколи Вам доводиться проводити бесіду, під час якої Ви відчуваєте, що Вам можуть зробити сумнівну пропозицію, від якої Вам нелегко буде відмовитися. В таких випадках часто не допомагає і чітка відмова. Тоді Вам слід не залишатися наодинці із співбесідником, а попросити когось із колег бути свідком розмови. Поговоріть з ним і попросіть, щоб і він своєю поведінкою чітко давав зрозуміти неприйняття спроб корупційного впливу;

Стиль роботи має бути прозорим та зрозумілим для кожного. Оскільки Ви, як правило, колись залишите це місце (отримаєте нове завдання, будете переведені на нове місце роботи) або будете тимчасово відсутні (через хворобу або відпустку), Ваша робота має бути настільки прозорою, щоб Ваш наступник або заступник у будь-який час міг її продовжити. «Додаткової документації» слід уникати, щоб виключити будь-яке враження нечесності. Підручні документи слід вести лише якщо це необхідно для виконання роботи;

Уникайте кожного небажаного враження щодо Вашої упередженості. Потурбуйтеся про те, щоб ні у кого не виникало сумнівів щодо Вас;

Якщо Ви бачите, що виконання якогось конкретного завдання стикається з Вашими приватними інтересами або інтересами сторонніх осіб, відносно яких Ви відчуваєте себе зобов’язаним, одразу ж повідомте про це свого керівника, щоб він міг відповідно відреагувати, наприклад звільнити Вас від виконання якогось конкретного завдання;

Незалежно від того, рано чи пізно це зашкодить Вашому авторитету та авторитету державної служби, якщо у конфліктному випадку Ви віддасте перевагу приватним інтересам. Особливо якщо Ви займаєте впливову посаду;

Корупції можна запобігти, якщо кожен відчуватиме відповідальність за свою організацію і всі прагнутимуть до вільного від корупції органу управління, як до спільної мети. Це означає, що кожен в рамках своїх можливостей піклується про те, щоб сторонні не могли впливати на прийняття рішень;

Обов’язок кожного – зробити свій внесок щодо викриття злочинів і захистити власну організацію від корупційних діянь. Одна «погана вівця» псує все стадо, тому не беріть участі в спробах приховати корупцію.

У кожному державному органі є відповідальний за запобігання корупції працівник. Не вагайтеся поспілкуватися з ним, якщо Ви маєте конкретні підозри в корумпованості колег. Ваш співбесідник збереже це в таємниці і прийме рішення щодо необхідних заходів. Але важливо висловлювати підозру, лише якщо вона обґрунтована. Не можна зводити наклеп на колег без відповідних конкретних підстав та доказів.

 

Попередження корупційних діянь на державній службі

        В Україні корупція є однією з проблем, яка  потребує невідкладного розв’язання. Вона становить значну загрозу демократії, реалізації  принципу верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, становленню громадянського суспільства. То ж одним напрямків боротьби із злочинністю, визначених вітчизняним законодавством є попередження корупційних діянь на державній службі.
       Закон України «Про засади забезпечення і протидії корупції» визначає корупцію як використання особою (уповноваженого на  виконання функцій держави або місцевого самоврядування) наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання  неправомірної вигоди  або прийняття  обіцянки /пропозиції такої вигоди для себе, чи інших осіб.
       З метою попередження корупції встановлюються спеціальні обмеження державних службовців. Зокрема, державний службовець не має права займатися підприємницькою діяльністю та сприяти іншим особам у здійсненні ними підприємницької діяльності:  неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень; неправомірно сприти призначенню на посаду, неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам з підготовкою проектів, виданням нормативно - правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням)  висновків.
         Ознайомлення з обмеженнями, пов’язаними  з прийняттям на державну службу та проходження цієї служби, є необхідною умовою при прийнятті на службу. особи, які вперше приймаються на державну службу, складають Присягу державного службовця і підписують її текст.
          Для забезпечення  фінансового  контролю здійснюється декларування доходів державних службовців, які зобов’язані  щорічно до 1 квітня  подавати за місцем роботи декларацію про майно, доходи. витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік.
          У випадку виявлення фактів недотримання державними службовцями Законів України «Про державну службу», «Про засади запобігання в протидії корупції», інших  антикорупційних законодавств та етики поведінки може бути призначено службове розслідування.
         Стаття 5 Закону України «Про зсади запобігання і протидії корупції» визначає спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, якими є: органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, податкової міліції, Служби безпеки України, військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
          Порядок адміністративного  провадження у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані   з корупцією, а також виконання постанов про  накладення  адміністративних стягнень визначається Кодексом України    про адміністративні правопорушення за винятком положень, встановлених Законом  України «Про засади запобігання і протидії корупції».
         За вчинення корупційних діянь законодавством передбачено  адміністративну відповідальність у вигляді штрафу і звільнення з посади або інше усунення від виконання  функцій   держави. Таким особам забороняється займати посади  в державних органах та їх апараті протягом 3-х років з дня їх звільнення.
 

Наверх ↑